ІСТОРИЧНІ ВІХИ РОЗВИТКУ МІСТА СМІЛА 

1542р. Офіційна дата народження Сміли 
1709р. Діє козацьке городове самоврядування. 
1741р. В містечку 280-300 дворів, в яких проживає 2 - 2,5 тисяч чоловік. 
1742р. Князем Любомирським збудовано дерев'яну фортецю. 
1773р. Місту надано привілей на Магдебурзьке право. 
1781р. "Сміла - головне місто серед 40-50 сіл на Україні. Містечко дерев'яне, населене селянами.

 Землі, які належали місту, мали більше 12 квадратних миль площі (1 англ. кв.миля - 1609,34 кв.м)" 

(Жан-Генріх Мюнц "Мальовничі подорожі Польщею та Україною"). 
1793 –1794р.р. Сміла - центр однойменного повіту. Потім - містечко Черкаського повіту. 
1795р. У Смілянських володіннях графа О.Самойлова мешкає 1747 чоловік осілого населення та 435 неосілих, 

з них 50 ремісників, 9 шевців, 6 ткачів, 8 кравців. Решта - землероби. 
1838р. Початок розвитку цукропереробної галузі в місті. 
1845р. 8 тисяч жителів, 755 будинків, 60 крамниць, одна корчма, 
10 заїжджих дворів; буряко-цукрові, 3 цегельні і 2 винокурних і 2 шкіряних заводи, 10 млинів. 
1860р. 12,6 тисяч жителів. 4 православні церкви, католицький костел, каплиця розкольників, синагога, 2 єврейських молитовних 
будинки. Мировий суд, канцелярія судового допиту, земельна управа, станції - поштова і телеграфна. 

176 крамниць, 255 ремісників. Аптека, волосна лікарня на 25 ліжок. Двічі на тиждень - базари, двічі на рік – ярмарки (за Л.Похилевичем). 
1876р. Через місто пройшла залізниця, відкрито станцію Бобринську. 
1879 На 9 фабриках і заводах Сміли вироблено продукції на понад 4 млн. карбованців - це більше, ніж того ж року випустило 76 
заводів і фабрик Києва (В.І.Ленін "Розвиток капіталізму в Росії"). 
1887р. При рафінадному заводі відкрито центральну телефонну станцію. 
1889р. 18 великих підприємств, де зайнято 1130 робітників. Працює завод з виробництва гасу для освітлення вулиць. 
Початок XX ст. 20 тисяч жителів. 23 фабрики і завода. 13 соборів, церков, молитовних будинків. 10 шкіл. 
71 % селянських господарств - безземельні і малоземельні, 52 % - безкінні. З ресторани, 81 купець. 
1917р. Населення міста - 29 тисяч чоловік. Крім великих цукрового і рафінадного заводів, кілька дрібних підприємств: 

механічні майстерні, 6 шкіряних заводів, пивзавод, 2 маслобойні, миловарний, свічковий та жиросальний заводи, 

вальцовий млин, олійниці. 67 магазинів і пунктів громадського харчування. Чверть усіх вулиць - бруковані. 
1923р. Сміла - адміністративний центр однойменного району. 
1927р. Збудовано електростанцію. Закладено машинобудівний завод союзного значення. 
1938р. Початок будівництва першої черги міського водогону, електрифікації міста, прокладено перші пасажирські автобусні маршрути. 
До початку Великої Вітчизняної війни Сміла - розвинене місто обласного підпорядкування з 35-тисячним населенням. 

Працює 14 промислових підприємств і 11 артілей промкооперації, 2 лікарні, 10 загальноосвітніх шкіл, механіко-технологічний технікум, 

2 школи фабрично-заводського навчання. Центри культурно-освітньої роботи - 7 клубів, 5 бібліотек та 6 стаціонарних кіноустановок. 
1972р. Розпочато будівництво радіоприладного заводу. 
1973р. Проведено природний газ. 
1980 –1990р.р. Забудовано багатоповерхові житлові мікрорайони №№ 13,49,53. 
Відкрито новий шляхопровід через залізничну колію Знам'янка-Миронівка.Створено Нижній парк. 
2005р. Сміла - місто обласного підпорядкування. Районний центр. Населення - 69,8 тисячі осіб.

20 великих підприємств різної форми власності. 354 малих підприємств, 3160 приватних підприємців.

204 магазини, 164 торговельні кіоски та павільйони, 61 підприємство громадського харчування, 

124 об'єкти побутового обслуговування.